Правозахисник та журналіст Максим Буткевич, який пройшов через російський полон і був звільнений у жовтні 2024 року, закликає медіа бути надзвичайно обережними при висвітленні теми полону. За його словами, необережне слово чи зайва деталь можуть завдати болю звільненим, їхнім родичам та перекреслити зусилля тих, хто веде перемовини про обміни.

Безпека тих, хто досі в неволі, має бути пріоритетом номер один. Буткевич наголошує, що навіть конкретика про умови утримання чи імена наглядачів може стати причиною додаткового тиску на в'язнів. Російська сторона моніторить українські медіа, тому публікація імен друзів полонених або деталей їхнього побуту може призвести до репресій проти рідних на окупованих територіях.

Фото до матеріалу: Як висвітлювати тему полону: поради журналістам від звільненого військового

Важливо також уникати ретравматизації самих героїв матеріалів. Журналістам варто повертати звільненим відчуття контролю над ситуацією: давати їм можливість переглянути текст перед публікацією, не тиснути на емоції та поважати право відмовитися від відповіді на незручні запитання. Інтерв'ю не повинно нагадувати допит або змушувати людину переповідати травматичні події, якщо вона до цього не готова.

Особливу увагу слід приділяти мовленню та заголовкам. Шок-контент, деталізовані описи катувань у заголовках чи на графічних заставках в соцмережах є неповажними до гідності людини. Замість цього варто акцентувати на тому, що підтримувало полонених, давало їм сили не зламатися, та на історіях їхніх родин, які чекають на повернення близьких.

Головне завдання медіа — не просто отримати перегляди, а допомогти суспільству зрозуміти, що полон не є остаточним присудом. Кожна історія має бути подана так, щоб підтримати тих, хто чекає на своїх, та не нашкодити тим, хто ще перебуває в неволі.