Міністерство охорони здоров'я України нагадало громадянам про важливість психологічного захисту в умовах, коли оточуючі можуть проявляти токсичну поведінку. Таких людей можна зустріти в дружбі, родині чи колективі, а їхня діяльність часто базується на відсутності емпатії та бажанні контролювати інших. Хоча це не є офіційним психічним розладом, за нею можуть стояти глибинні проблеми особистості, такі як нарцисичні чи посттравматичні розлади.

Відомий клінічний психолог Джордж К. Саймон зазначає, що токсики живляться емоційною вразливістю інших. Їхніми основними рисами є непослідовність у словах і діях, постійні вимоги до уваги та маніпуляції, а також здатність обманювати заради власної вигоди. Важливою ознакою також є неможливість радіти успіхам інших та ігнорування кордонів, які встановлює людина.

Спілкування з такими особами часто призводить до появи страху, сумнівів у собі та відчуття постійного виснаження. Постійно доводиться захищатися від звинувачень, коли токсична людина перекладає провину на співрозмовника, звинувачуючи його в надмірній чутливості за образи, які вона ж і нанесла.

Для захисту МОЗ рекомендує чотири ефективні стратегії, які допоможуть відновити внутрішню рівновагу. Перше правило — не мовчати, а відкрито заявляти про свої почуття та кордони, використовуючи «Я-твердження», щоб зрозуміти, що відповідальність за власні емоції лежить на вас.

Другий крок полягає у встановленні жорстких меж спілкування, які стосуються дозволених тем та манер поведінки. Якщо моральний тиск, образи та знецінення стають нормою, варто впевнено заявити про незгоду, розуміючи, що це може призвести до припинення контакту, але є шансом на зміну ситуації.

Третій метод передбачає контроль реакцій на провокації. Не варто реагувати на образливі слова емоційно, оскільки це лише підживлює конфлікт. Краще зосередитися на власних цінностях, уникати зорового контакту під час суперечок та не давати токсичній людині ініціативи в дискусію.

Якщо жоден із цих підходів не працює, найкращим рішенням стане повне припинення спілкування. Навіть якщо людина є близькою або колегою, варто розширити коло підтримки, звернутися за допомогою до керівництва або родини та ігнорувати спроби втягнути вас у нові конфлікти заради власного спокою.