Україна
Як знімають українські фільми під час війни: виклики, ризики та реальні витрати
Професіонали кіноіндустрії розкрили секрети створення серіалів та фільмів в умовах повномасштабної війни: від складних дозволів на зйомки в Києві до ризиків ретравматизації глядачів та падіння бюджетів.
Війна кардинально змінила правила гри для українського кінематографу, перетворивши процес зйомок на справжній квест з високими ризиками та непередбачуваними витратами. Професіонали індустрії зізнаються: створення навіть одного епізоду серіалу чи фільму тепер вимагає не лише творчого підходу, а й складної логістики, погодження з військовими та поліцією, а іноді й готовності ризикувати життям заради кадру.
Одним із головних викликів стало відтворення воєнної реальності в мирному Києві. Щоб зняти сцени обстрілів Харкова чи перших днів вторгнення, знімальним групам доводиться перекривати вулиці, виводити людей та прибирати сучасні автомобілі. Для цього потрібні п'ять офіційних дозволів від різних інстанцій, включаючи військову адміністрацію та поліцію. Однак на практиці часто виникають проблеми: замість офіційних нарядів поліції на місці з'являються самозванці, які вимагають гроші за перекриття доріг, що змушує продюсерів або платити шахраям, або шукати інші шляхи.
Безпека глядачів та акторів вимагає дотримання суворих правил, щоб уникнути ретравматизації. Телеканали часто забороняють показувати надто жорстокі сцени героїчних вчинків, а звукооператори змушені замінювати реальні вибухи та постріли комп'ютерною графікою, що значно здорожчує виробництво. При цьому зйомки часто проходять у локаціях, де вже були обстріли, а знайдені укриття можуть виявитися завареними решітками без ключів, що змушує команду працювати під постійною загрозою.
Кадровий голод та фінансові труднощі також стали нормою для індустрії. Багато фахівців виїхали за кордон або пішли на фронт, а бронювання від мобілізації для акторів та операторів не здійснюється. Бюджети фільмів скоротилися вдвічі, а гонорари впали втричі порівняно з довоєнним часом. Водночас ціни на паливо та електроенергію постійно зростають, що призводить до перевитрат навіть на етапі початку зйомок.
Попри всі труднощі, українське кіно продовжує розвиватися, спираючись на гранти іноземних фондів, зокрема USAID. Актори та знімальні групи дотримуються жорсткого диктату української мови, уникаючи російського мовлення навіть за кадром. У майбутньому очікується зміна типажів героїв: на екрані з'явиться більше брутальних образів, а романтичні серіали для домогосподарок відійдуть на другий план до завершення війни.
Читайте також
- Фільм «Втомлені» про ПТСР та кохання: режисер Юрій Дунай про прірву між фронтом і тилом
- Чому 9 травня, а не 8: історик розкрив сутність радянського «побєдобєсія»
- 8 травня в Україні: чому ми вшановуємо пам'ять, а не святкуємо перемогу
- День пам'яті та перемоги: чому 8 травня стало новим символом європейської солідарності
- Чому 9 травня в Україні більше не свято: експерт про перехід до європейської пам'яті
Новини цього розділу
Майстриня з Решетилівки Олена Коршунова отримала премію імені Панаса Мирного
Решетилівська дитяча школа мистецтв презентує звітний концерт
Завдання на День вишиванки для дітей: як розвивати культурну спадщину
Музика з видом на столицю: стартує сезон симфонічних вечорів на дахах Gulliver та River Mall
Лондон та Париж стали найкращими культурними містами Європи у 2026 році
Руслана і Андрій Данилка: «Зірки зійшлися» перед Євробаченням-2026
Вірші про сім'ю на День сім'ї 2026: найніжніші рядки українською
Василь Стефаник: 155 років від дня народження українському письменнику
Лелека створила саундтрек для українського серіалу «І будуть люди»
Катерина Кравченко презентувала книгу «Ліфт»: історія боротьби та надії
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.