Старі українські монети, які роками лежать у гаманцях чи шухлядах, інколи можуть коштувати значно більше свого номіналу. Після новин про рідкісну гривню за десятки тисяч гривень інтерес до теми лише зростає, і не дарма. Цінність можуть мати не лише «одногривневі», а й звичайні копійки, які часто відкидаються як непотрібний дріб'язок.

Найбільше уваги привертають монети перших років незалежності, зокрема 1992 року. Саме тоді карбування ще відпрацьовували, тому з'явилося багато різновидів. Наприклад, 2 копійки 1992 року можуть оцінюватися до 30 000 грн залежно від різновиду та стану. Дещо дешевшими, але все ще цінними вважаються 10 копійок того ж року — окремі екземпляри можуть коштувати до 20 000 грн.

Цікаво, що навіть 1 копійка іноді має значну ціну. Рідкісні варіанти 1992 року можуть продаватися за десятки тисяч гривень. Так само колекціонери звертають увагу на 5, 25 та 50 копійок цього періоду — їхня вартість може сягати від кількох тисяч до понад 10 000 грн. Головна причина високої ціни — не номінал, а рідкість і особливості карбування в перші роки після здобуття незалежності.

Окрему цінність мають монети з виробничими дефектами, такі як зсув зображення, відсутність частини малюнка або тріщини в металі. Такі екземпляри іноді оцінюються у тисячі гривень, навіть якщо це звичайна копійка. Також попитом користуються пам'ятні монети НБУ, особливо срібні та золоті випуски, які можуть коштувати десятки тисяч гривень.

Щоб перевірити, чи не є ваша монета справжнім скарбом, зверніть увагу на рік випуску (особливо 1992–1996), незвичні деталі дизайну, стан гурту та наявність дефектів. Навіть невелика деталь може вплинути на ціну в рази. Нагадаємо, що 1 гривня з гладким ребром без напису 1992 року може коштувати до 37 тис. грн через особливість раннього карбування.