4 березня 1870 року у Франції народився Євген Оскарович Патон, людина, чиє ім'я стало символом інженерної майстерності та безмежної праці. Походив він із давнього дворянського роду, де кожен член сім'ї мав глибоке почуття обов'язку та любов до незалежності. Батько, Оскар Петрович, був військовим інженером та консулом, а мати — дочкою штабс-ротмістра. Таке виховання сформувало в юнака характер, який пізніше допоміг йому подолати численні перепони на шляху до успіху.

Незважаючи на блискучі перспективи у Німеччині, де він успішно закінчив Дрезденський технічний університет, Патон вирішив повернутися до України. Його мріяла будувати мости на історичній батьківщині, але зіткнувся з бюрократичними перешкодами. Диплом німецького університету не визнавали в Російській імперії, тому йому довелося писати особистий лист до імператора. Завдяки цьому він здобув російський диплом у Петербурзькому інституті Корпусу інженерів шляхів сполучення.

У 1904 році вчений прийняв запрошення відкрити кафедру конструювання мостів у Київському політехнічному інституті. Там він працював понад тридцять років, написав понад 350 наукових праць та проєктував різноманітні споруди. Серед його найвідоміших робіт — Парковий міст у Києві, який став символом закоханих, та міст імені Євгенії Бош, зведений на руїнах старого мосту через Дніпро.

Особливий внесок Патон зробив у сфері електрозварювання. У 1934 році він організував Інститут електрозварювання, де розробив революційний метод швидкісного автоматизованого зварювання під шаром флюсу. Ця технологія дозволила значно прискорити виробництво та підвищити якість зварних швів, що стало критично важливим для промисловості.

Під час Другої світової війни Патон та його інститут евакуювалися до Нижнього Тагіла. Саме там вчений створив перший у світі автомат швидкісного зварювання броні танків. Завдяки цьому обсяги виробництва танків Т-34 зросли вдесятеро, а керувати автоматами могли навіть молоді люди. За ці заслуги він отримав звання Героя Соціалістичної Праці.

Після повернення до Києва в 1944 році Патон знову взявся за свою головну мрію — будівництво суцільнозварного мосту через Дніпро. Будівництво розпочалося 1939 року, але через війну було відкладено. Міст Патона, який з'єднав правий та лівий береги Києва, відкрито у 1953 році. Ця унікальна споруда досі стоїть і є гордістю української інженерної школи.

Євген Патон помер у 1953 році, не доживши трьох місяців до повного втілення своєї мрії, але його спадщина залишається живою. На території КПІ, де родина Патонів прожила понад тридцять років, встановлено меморіальні дошки та пам'ятник вченому. Його ім'я носить вулиця, а міст, побудований за його проєктом, прослужить ще вдесятеро довше.