Євросоюз розглядає прокладення двох підводних інтернет-кабелів до Азії через Арктику. Перший маршрут пролягатиме через Північно-Західний прохід Канади, другий — від Скандинавії безпосередньо через Північний полюс. Поштовхом до пошуку нових шляхів стала збройна нестабільність на Близькому Сході, через який наразі проходить 90% трафіку між Європою та Азією.

Проблеми з існуючою інфраструктурою накопичувалися роками. У 2024 році ракета влучила в судно в Червоному морі, його якір перерізав одразу три кабелі — щоб домовитися про допуск ремонтного судна до місця пошкодження, знадобилося понад чотири місяці переговорів між сторонами конфлікту. У вересні 2025 року комерційне судно зачепило вже чотири кабелі, і знову вирішення питання затягнулося на місяці.

Спроби операторів перенести частину маршрутів через Перську затоку також зайшли у глухий кут — там теж спалахнув збройний конфлікт. Зіткнувшись із системною вразливістю ключових маршрутів, ЄС взявся шукати альтернативи. Прокладення кабелів через США або росію виглядало б логічніше технічно, однак арктичний варіант приваблює тим, що маршрут пролягає поза зонами контролю будь-якої окремої держави.

Проєкт отримав назву Polar Con­nect. Технічні виклики арктичного маршруту — колосальні. Головна небезпека — льодовики й айсберги, що можуть чіпляти морське дно і пошкоджувати кабелі.

Окрема проблема — відсутність суден, здатних одночасно колоти лід і прокладати кабель: доведеться або побудувати такий корабель, або використовувати звичайний кабелеукладач у супроводі криголама. До цього додаються надвисокі витрати на ремонт в арктичних умовах і тривалі вимушені простої — все це ставить під сумнів економічну доцільність усього підприємства.

Прецедент уже існує: схожий проєкт Arc­tic Fibre, запущений 2016 року, мав з’єднати Європу з Азією через Аляску, проте через численні технічні труднощі досі не реалізований повністю. Polar Con­nect стикається з аналогічними ризиками, але геополітична турбулентність змушує Європу інвестувати в інфраструктуру, незалежну від чужої політичної волі.

Запустити кабель планують у 2030 році, хоча жодних гарантій дотримання цих термінів немає. Паралельно власний глобальний кабель прокладає компанія Meta в рамках проєкту Water­worth — корпорація також прагне убезпечити свої активи від геополітичної непередбачуваності та диверсифікувати маршрути передачі даних.