Вчинки Юлії Мендель неможливо розглядати в контексті моралі чи корпоративної етики, оскільки ці категорії для неї чужі. Її поведінка нагадує ситуацію, коли людина засуджує собаку за те, що вона кусається, бо діалектичний матеріалізм чи моральний імператив Канта чужі їй так само, як мораль чужа собаці.