У центрі Києва на вулиці Рейтарська, 15 розпочнеться масштабна ревіталізація колишньої поліклініки Літфонду Спілки письменників. Компанії Focus Office та First Line Group уклали угоду про перетворення цієї історичної споруди на сучасний бізнес-центр, де на першому поверсі з'явиться міське кафе, а на даху — тераса з панорамним видом на Києво-Печерську лавру.

Проект реалізується за участю архітектора Володимира Шевченка, який є автором оригінального проєкту будівлі 1986 року. Попри те, що раніше для цього місця розробляли концепцію апарт-готелю, нинішній план передбачає збереження архітектурної спадщини. Команда ухвалила рішення не змінювати планувальну структуру, залишивши незмінними логіку простору та оригінальні елементи екстер'єру.

Бізнес-простір креативного напрямку розташується на п'яти поверхах, починаючи з другого. Олексій Биков, архітектор офісної частини, спеціалізується на радянському модернізмі, тому інтер'єри будуть створені з максимальною повагою до історії будівлі. У офісних приміщеннях планують розмістити колекцію творів українських художників, зокрема роботи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка.

Дизайном кафе та дахової тераси займається Еміль Дервіш, який вже працював над сусідньою ротондою. Матеріали інтер'єру — цегла, бетон та фактурна штукатурка — підкреслюватимуть характер споруди, а підлога буде натхненна оригінальним ескізом Шевченка. Сьомий поверх адаптують під відкритий міський простір, який стане унікальною точкою огляду на серце Києва.

Особливу увагу приділять інклюзивності: існуючі ліфти замінять, а також встановлять додатковий технологічний ліфт. Найскладнішими ділянками для реконструкції залишаються підвал із розгалуженою мережею комунікацій та верхній рівень будівлі. Володимир Шевченко зазначив, що проєкт дозволяє йому знову проаналізувати власні рішення 40-річної давнини.

Шестиповерхова цегляна поліклініка, відкрита у 1986 році, відома киянам як «Сходи до неба» завдяки каскаду терас. З 2007 року будівля не використовується за медичним призначенням і чекала на нове життя. Цей проєкт вписується у загальну тенденцію Києва повертати занедбані об'єкти до міського життя, зберігаючи їхню архітектурну автентичність.