Президент Володимир Зеленський офіційно заявив про намір значно збільшити дальність ударів по території Росії. Головна мета цього кроку — системне послаблення військово-промислового потенціалу агресора, а також руйнування його логістичних ланцюгів та нафтового експорту. Рішення було ухвалене після детального обговорення з керівництвом СБУ, яке підтвердило технічну можливість досягати цілей на відстані понад 1500 кілометрів.

Генеральний директор СБУ Євгеній Хмара надав важливу інформацію щодо досягнень наших далекобійних санкцій. За його словами, відстань прямих ударів вже перевищує 1500 км, що дозволяє ефективно б'єти по ключових об'єктах глибоко в тилу ворога. Президент подякував співробітникам спецслужби за їхню влучність та визнав ці дії цілком справедливою відповіддю на російський терор.

Фото до матеріалу: Зеленський анонсує збільшення дальності ударів по Росії: деталі та наслідки для регіонів

Посилення оборонного тиску має стати сигналом для Москви та підвести процес до дипломатичного рішення. Глава держави закликає російську сторону звернути увагу на цей новий етап конфлікту, де Україна демонструє свою здатність завдавати критичних ударів по життєво важливій інфраструктурі противника.

Останні події підтверджують ефективність такої тактики. Вранці 29 квітня в Пермському краї, який знаходиться приблизно за 1500 км від кордону, зафіксували атаку безпілотників. Місцеві жителі фіксували великий стовп диму над промисловим майданчиком, де ймовірно атакували нафтопереробний завод. Губернатор Дмитро Махонін повідомив про пожежу та евакуацію працівників, проте постраждалих серед цивільних не було.

Українські сили продовжують серію ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У кінці квітня було завдано удару по Туапсинському НПЗ у Краснодарському краї. Це вже третій такий удар по цьому об'єкті у місяць. Попередні атаки 16 і 20 квітня призвели до тривалих пожеж, витіку нафти в море та «нафтового дощу» в місті. Після удару 28 квітня у Туапсе ввели режим надзвичайної ситуації, що супроводжувалося перебоями з водопостачанням.

Російська влада визнає екологічні ризики, але спростовує загрозу для населення. Президент Володимир Путін назвав удари по нафтовій інфраструктурі «терором», хоча й визнав можливість екологічних наслідків. Аналітики зазначають, що вплив таких атак настільки значний, що викликає персональну реакцію Кремля та привертає увагу міжнародних спостерігачів.

Експерти стверджують, що Україна використовує переваги у безпілотних платформах, маневруючи по великій площі, щоб обходити перевантажену систему ППО противника. З початку вторгнення цілями стають різні об'єкти на території Росії, особливо нафтопереробні заводи у 2024–2025 роках. Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що сили оборони системно працюють над зниженням бойового потенціалу окупаційних сил та примушенням Росії до припинення агресії.