Житомирський районний суд ухвалив рішення про повне виправдання депутата Верховної Ради Андрія Ніколаєнка, якого звинувачували у смертельній ДТП на трасі Київ-Чоп. 27 квітня 2026 року суддя Максим Буткевич визнав, що сторона обвинувачення не надала переконливих доказів, які б однозначно доводили причинно-наслідковий зв'язок між перевищенням швидкості автомобіля депутата і наїздом на пішохода.

Трагедія сталася 3 листопада 2023 року в селі Березівка Житомирського району. 18-річна місцева мешканка, яка перебігала дорогу в невстановленому місці, загинула під колесами «Мерседеса» депутата. Слідчі ДБР раніше встановили, що Ніколаєнко рухався зі швидкістю до 145 км/год, що перевищувало допустимі норми, і за їхніми висновками, дотримання швидкості до 110 км/год дало б змогу уникнути наїзду.

Під час судового процесу захист та сам депутат наполягали на неможливості уникнути аварії через раптовий вибіг дівчини з-за іншого автомобіля. Свідки, зокрема водій сусіднього авто, підтвердили, що не чули гальмування, хоча й бачили пішохода на узбіччі. Єдиний потерпілий, двоюрідний брат загиблої, заявив у суді, що претензій до депутата не має, оскільки дівчина порушила правила пішохідного переходу.

Ключовим аргументом для виправдання стала оцінка суддею слідчого експерименту. Хоча експертиза стверджувала про технічну можливість зупинити авто, суд визнав, що експеримент проводився в темну пору доби, тоді як аварія сталася вдень. Це, на думку суду, не дозволило достовірно визначити реальну швидкість руху дівчини та встановити, чи міг би водій реагувати інакше.

Суддя наголосив, що згідно зі статтею 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки обвинувачення не змогло довести зв'язок між перевищенням швидкості і смертельним наслідком, обвинувачений був повністю виправданий. Депутат зазначив, що не втікав і сприяв розслідуванню, намагаючись встановити істину.

Ця справа викликала широкий суспільний резонанс, адже раніше щодо депутата вже фіксувалися численні порушення правил дорожнього руху. Однак юридична процедура завершилася виправданням, що підкреслює складність доведення вини у подібних кримінальних провадженнях без неспростовних доказів.