Минулого тижня на тлі війни в Ірані світові ціни на нафту піднялися до максимуму за останні чотири роки. Водночас значно більшу увагу аграрії приділяють ринку добрив, де вартість зросла приблизно на 50%. Про це повідомляє The Times.

3 березня 2026, 18:24 Нафтова артерія Близького Сходу: що відомо про Ормузьку протоку Що відомо про Ормузьку протоку, яка забезпечує третину світової морської торгівлі нафтою, а також близько 20 відсотків світової морської торгівлі зрідженим газом з країн Близького Сходу – на інфографіці. У виданні зазначають, що подорожчання добрив може мати наслідки далеко за межами сільського господарства.

Фермери, яких цитують журналісти, попереджають, що вплив цих витрат на харчову індустрію може відчуватися ще протягом наступних 12–18 місяців. Причиною кризи у секторі добрив стала війна з Іраном та подальша блокада Ормузької протоки. Автори матеріалу зазначають, що поки світ зосереджений на нафті, формується значно глибша загроза: різке зростання цін на продовольство, а в найгіршому сценарії — ризик голоду та соціальної нестабільності.

До половини світового виробництва продуктів залежить від азотних добрив. Вони виробляються шляхом синтезу азоту з повітря та водню з природного газу для отримання аміаку, який далі використовується для створення аміачної селітри або карбаміду. При цьому близько 34% світового експорту карбаміду проходить через Ормузьку протоку.

Його виробляють у країнах Перської затоки та Ірані, зокрема в Бахрейні, Катарі, Саудівській Аравії та ОАЕ. Крім того, через цей же маршрут транспортується майже чверть світового аміаку та близько 20% скрапленого природного газу, який є ключовим компонентом у виробництві добрив. Генеральний секретар Міжнародної торгової палати Джон Дентон наголошує, що світ недооцінює ризики.

На його думку, саме добрива можуть стати причиною масштабних гуманітарних наслідків, навіть більших, ніж нафта та газ. Дентон попереджає, що наслідки блокади можуть стати відчутними вже через кілька місяців. За його словами, нинішня ситуація вже призвела до втрати еквівалента близько 20 мільярдів порцій їжі щотижня.

Водночас домовленості щодо відкриття такого коридору можуть бути складнішими, ніж угоди 2022 року щодо українського зерна через Чорне море. Тоді існувала взаємна залежність інтересів сторін, тоді як зараз геополітична ситуація значно фрагментованіша. Ще одна відмінність полягає у різниці цінової динаміки: цього разу добрива різко подорожчали, тоді як зерно зросло в ціні незначно через великі запаси після врожайних сезонів.

Це знижує фінансову стійкість фермерів у багатьох регіонах світу. Експерти зазначають, що найбільше це вдарить по країнах Африки, де фермери не мають ресурсів для закупівлі добрив. У розвинених країнах виробники також стикаються з низькою рентабельністю при нинішніх цінах.

Очікується, що нинішня ситуація вплине на врожаї 2027 року. Аграрії можуть переходити на менш витратні культури, які потребують менше добрив і мають коротший цикл вирощування. У Європі проблему посилює висока вартість природного газу, що робить локальне виробництво добрив економічно невигідним і збільшує залежність від імпорту.

Наслідки відчуває і тваринництво: зростання цін на добрива ускладнює вирощування кормових культур, знижує врожайність і підвищує витрати фермерів, які вже стикаються з нестабільними поставками. За даними ООН, глобальна продовольча ситуація продовжує погіршуватися, особливо в країнах, залежних від імпорту – зокрема в Африці, Афганістані та Ємені.

Це підсилюється скороченням посівних площ і подорожчанням ресурсів. Раніше медіа писали, що світові ціни на продукти можуть різко зрости через перебої з постачанням енергоносіїв і добрив, спричинені блокадою Ормузької протоки. Відомо, що через зупинку заводів із виробництва добрив під загрозою вже опинилися врожаї основних культур, зокрема рису.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло». Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.