Понад 12 тисяч громадян, які раніше відбували покарання у місцях позбавлення волі, вже служать у Збройних Силах України. Це стало можливим завдяки рішенню Уряду та парламенту, прийнятому два роки тому, яке дозволило засудженим долучитися до оборони країни через спеціальну процедуру умовно-дострокового звільнення. Станом на квітень 2024 року ця ініціатива набула масштабів, що свідчить про серйозний внесок колишніх в'язнів у загальну оборону держави.

Однак служба для таких військовослужбовців має суттєві відмінності від звичайного контракту. Законодавство накладає на них низку жорстких обмежень: вони не мають права на відпустки, підвищення у званні, переміщення між підрозділами чи переведення на небойові посади. Звільнитися зі служби вони можуть лише після досягнення 60-річного віку або у разі звільнення з полону. Особливий випадок стосується жінок-військових, які зобов'язані продовжувати службу навіть під час вагітності та після народження дитини.

У лавах ЗСУ діють спеціальні підрозділи, створені для інтеграції колишніх засуджених, наприклад, спецбатальйон «Алькатрас» у складі 93-ї окремої механізованої бригади. Командири таких частин підкреслюють, що бійці з кримінальним минулим часто демонструють високу стійкість. Так, три бійці «Алькатрасу» тримали позицію під Костянтинівкою протягом 224 діб. За словами командира 93-ї ОМБр Шаміля Круткова, люди часто ігнорують той факт, що ці військові повернулися живими з місць, де йшли стрілецькі бої, де багато хто міг загинути.

Попри бойові заслуги, інтеграція таких військовослужбовців у суспільство залишається складною. Існує ризик, що Національне меморіальне кладовище може відмовити у похованні загиблого військового з непогашеною судимістю. Хоча Комітет Верховної Ради вже викреслив цю норму з відповідного законопроєкту, питання залишається актуальним. Офіс військового Омбудсмена фіксує скарги щодо порушень, а в Єдиному держреєстрі судових рішень зафіксовано випадки дезертирства та нових злочинів з боку військовослужбовців, які вийшли на волю за цією процедурою.

Ситуація з 12 тисячами колишніх в'язнів у ЗСУ підкреслює необхідність подальшого обговорення та реформування законодавства. З одного боку, це допомагає армії, з іншого — вимагає чіткого врегулювання правового статусу, умов служби та соціальної адаптації. Подальші кроки влади щодо зміни правил можуть покращити умови для цих військовослужбовців та вплинути на загальну безпеку та стабільність в Україні.