Палеонтологи відкрили дивовижний вид давньої тварини, який живе уяву своєю незвичною будовою рота. У Бразилії знайдено дев'ять скам'янілих щелеп істоти, що існувала 275 мільйонів років тому, — Tanyka amnicola. Ця тварина мала щелепу, перекручену так, що її зуби працювали як природна тертка для подрібнення рослин, чого не спостерігається у жодної сучасної істоти.

Відкриття зробила міжнародна команда науковців із Польщі, США, Аргентини, Великої Британії та Бразилії. Дослідники опублікували свої висновки у престижному журналі Proceedings of the Royal Society B. Знахідки були виявлені у висохлому руслі річки в бразильській формації Pedra de Fogo, яка є одним із рідкісних «вікон» у фауну давнього суперконтиненту Гондвани.

Спочатку вчені припускали, що дивна форма щелеп є результатом геологічних деформацій. Однак наявність дев'яти однакових знахідок з чітко вираженим вигином та зубами, спрямованими назовні, довела, що це була природна анатомічна особливість виду. Нижня щелепа мала шорстку поверхню з дрібними зубчиками, що дозволяло тварині ефективно перетирати їжу, а не просто кусати її.

Tanyka amnicola належала до давньої групи стовбурових тетраподів — хребетних, споріднених з амфібіями, рептиліями та ссавцями. Назва виду походить від гуарані: «Tanyka» означає «щелепа», а «amnicola» — «та, що живе біля річки». Вона жила за 40 мільйонів років до появи перших динозаврів і, ймовірно, нагадувала за зовнішнім виглядом велику саламандру довжиною близько метра.

Це відкриття має важливе значення для розуміння еволюції живлення. Більшість давніх тетраподів були хижаками, але щелепа Tanyka свідчить про те, що рослиноїдність могла з'явитися набагато раніше і в більш дивних формах. Це вказує на складність давніх прісноводних екосистем, де вже існували спеціалізовані види, що переробляли рослинну масу.

Повного скелета тварини поки не знайдено, тому її точний вигляд залишається гіпотетичним. Однак знахідка демонструє, що еволюція не завжди рухається прямолінійно, а старі лінії можуть зберігати унікальні пристосування поруч із новішими формами життя. Ця «жива скам'янілість» свого часу нагадує, що природа постійно експериментує з формами життя, створюючи рішення, які іноді здаються фантастичними.