Археологи виявили в Австралії найдавніший у світі приклад систематичного нагрівання кременю для виготовлення кам'яних знарядь. Дослідження, опубліковане у Journal of Paleolithic Archaeology, показує, що люди вже 45–55 тисяч років тому володіли технологією термообробки каменю, що майже вдвічі старіше за раніше відомі євразійські зразки.

Відкриття зроблене на основі повторного аналізу колекцій з археологічного об'єкта Nauwalabila I в Арнемленді. Фахівці Патрік Шмідт і Пітер Гіскок виявили сліди контрольованого нагрівання на кременевих артефактах, які свідчать про те, що давні люди не просто випадково кидали каміння у вогонь, а спеціально змінювали його властивості для отримання гостріших і міцніших знарядь.

Кремінь є складним матеріалом для обробки через вміст води в мікропорах, яка може призвести до його руйнування при неправильному нагріванні. Успішна термообробка вимагала глибоких знань про температуру, час та методи охолодження. Це свідчить про те, що ранні Homo sapiens вже мали розвинене матеріалознавство та здатність планувати дії на кілька кроків уперед.

Знахідка змушує переглянути історію міграцій людини. Якщо ця технологія була перенесена з Африки, це означає, що мігранти володіли складним «технологічним пакетом» ще до прибуття до Австралії. Якщо ж вона виникла локально, це доводить швидку адаптацію людей до нових умов та створення власних інновацій.

Відкриття підкреслює, що кам'яна доба була часом високих технологій, де вогонь використовувався як інженерний інструмент для перетворення матеріалу. Ці дані відкривають нові шляхи для пошуків подібних знахідок у Південній та Південно-Східній Азії, де могли зберігатися сліди передачі цих знань.