Родичі мобілізованих громадян все частіше стикаються з ситуацією, коли адвокатів категорично не допускають до приміщень територіальних центрів комплектування. Це створює критичну перешкоду для реалізації права на захист, оскільки самі мобілізовані часто втрачають можливість оперативно зв'язатися з юристом у найважливіший момент.

Військовий юрист Данило Гончаренко з ЮК «Приходько та партнери» зазначає, що, попри законодавчі гарантії, на практиці в багатьох ТЦК діє негласна заборона на вхід адвокатів. Недопуск юриста до клієнта та перешкоджання його діяльності є прямим порушенням закону, яке може тягнути за собою кримінальну відповідальність, проте на місцях це часто ігнорується.

Однією з головних проблем залишається вилучення мобільних телефонів у осіб, які проходять комісію. Без доступу до зв'язку мобілізований фактично опиняється в ізоляції, не маючи змоги повідомити адвоката або родичів про своє перебування. Навіть якщо договір про надання правової допомоги вже укладено, повідомити про нього в умовах відсутності телефону стає вкрай складно.

Законодавство дозволяє укладати договір з адвокатом у усній формі, але працівники ТЦК та поліції часто вимагають лише письмові підтвердження, ігноруючи цей механізм. Це створює додаткові бюрократичні перепони, які фактично блокують доступ до правосуддя саме в момент, коли він найбільш необхідний.

У разі порушень залишається звертатися до Військової служби правопорядку, Національної поліції або ДБР. Однак юристи зазначають, що дії цих органів часто не встигають за темпами мобілізаційних процедур, і втручання відбувається вже після того, як особу вже переміщено або оформлено документи.

Підсумовуючи ситуацію, фахівці наголошують: хоча право на правову допомогу не може бути обмежене навіть під час воєнного стану, реальна практика в ТЦК часто суперечить нормам закону. Громадянам варто пам'ятати про свої права, але бути готовими до того, що їхнє відновлення може зайняти час, який у мобілізаційних процесах є критичним.