Міністерство юстиції офіційно спростувало чутки про тотальне блокування активів українців за мінімальні заборгованості. Після цифровізації виконавчого провадження в суспільстві поширилася хвиля паніки, ніби борг у одну гривню може призвести до автоматичного арешту всіх рахунків та майна. У відомстві наголосили, що це маніпулятивне трактування нових правил, яке не має під собою реальних підстав.

Приводом для невдоволення став законопроєкт №14005, який деякі ЗМІ та блогери подали як інструмент для «автоматичного обнулення» коштів. Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко пояснив, що закон лише модернізує процеси, роблячи їх швидшими, але не змінює базових принципів стягнення боргів. Система працює за чітким алгоритмом: спочатку списуються кошти з рахунків, і лише за їх відсутності переходять до арешту майна.

Важливо розуміти, що нові цифрові механізми не скасовують захисні норми для громадян. Зокрема, виконавці мають право накласти арешт на єдине житло лише у випадку, якщо сума боргу перевищує 50 мінімальних зарплат. У 2026 році ця межа становить понад 432 тисячі гривень. Тобто, дрібні заборгованості не можуть стати підставою для втрати квартири.

У Мін'юсті підкреслили, що навіть при боргу в одну гривню арешт накладається виключно на цю суму. Жодного «автоматичного обнулення» чи тотального блокування всіх карткових рахунків не передбачено. Нові правила покликані пришвидшити роботу виконавців, але вони залишають простір для захисту прав боржників.

Таким чином, громадяни можуть не хвилюватися через мізерні борги. Система працює коректно, і нові цифрові інструменти не загрожують фінансовою безпекою тих, хто має невеликі заборгованості. Основна мета реформи — оптимізація процесів, а не масове стягнення коштів.