У 2025 році в Україні зафіксовано рекордну кількість порушень права на приватність, що стало прямим наслідком війни. Уповноважений Верховної Ради з прав людини повідомив про 2109 звернень щодо незаконного поширення персональних даних, що становить 10% від усіх скарг. Це не просто статистика, а реальна загроза безпеці тисяч людей, чиї імена та адреси стали доступними для ворога.

Найбільше ризикують внутрішньо переміщені особи. Медіа та волонтери часто публікують списки ВПО, їхні контакти та місця проживання, сподіваючись на допомогу. Однак такі дії призводять до вторинної травматизації та реальних загроз переслідування. У кадрі телевізійних сюжетів часто потрапляють анкети та документи з чітко видимими даними, що робить людей вразливими для маніпуляцій та небезпеки.

Особливо гостро стоїть питання захисту військовослужбовців. Публікація фотографій, підрозділів та особистих даних солдатів у соцмережах може коштувати їм життя. За останні роки правоохоронці відкрили кілька кримінальних проваджень за фактами розголошення інформації про військових, зокрема через телеграм-боти, що поширювали паспортні дані та ідентифікаційні коди.

Офіс Омбудсмана вже провів 98 перевірок, за результатами яких 75 суб'єктів отримали приписи про усунення порушень, а 35 фактів передано до суду. Паралельно ведеться активна просвітницька робота, щоб навчити медіа та громадян розрізняти суспільно важливу інформацію та дані, що загрожують безпеці.

Захист персональних даних сьогодні — це не лише юридична вимога, а й практична турбота про життя. Перед публікацією будь-якого матеріалу варто запитати себе: чи справді ця інформація необхідна, і чи не ставить вона під загрозу родину людини. Баланс між правом суспільства знати та правом на безпеку має бути дотриманий, щоб уникнути трагічних наслідків.