БЖ більше не просто журнал про велике місто. Видання, яке існувало десять років, знесло стіни старого формату, щоб стати новим медіа. Головна редакторка Льоля Гольдштейн пояснює, що це не косметичний ремонт, а повне перепридумування суті публікацій та підходу до контенту.

Старий формат став затісним для сучасних реалій, тому редакція зробила сміливий крок. Тепер видання фокусується не на локації чи подіях, а на способі думати й дивитися на речі. Це зміна пріоритетів, яка дозволяє говорити про нетривіальність, глибину та сміливість.

Візуальна мова та айдентика також пройшли повну трансформацію. Новий логотип, де літери «Б» та «Ж» мають власний характер, а яскравий червоний колір передає жвавість, відображає готовність бути помітними. Коло в знаку символізує світло від променя, що фокусує увагу на важливому.

Льоля Гольдштейн наголошує, що lifestyle в українському медіапросторі часто асоціюється з банальними порадами та рейтингами. Для БЖ це поняття має інше значення — це культура як спосіб існування. Видання не дає готових рецептів, а виховує смаки, формуючи розуміння світу без снобізму.

Редакція робить свідомий вибір на користь повільних, якісних текстів у часи інформаційного шуму. Кожен матеріал, що виходить на БЖ, підтриманий редакцією, що гарантує його вартість уваги. Це спосіб говорити з читачами, які хочуть знати, що відбувається навколо, і мати навігацію в інформаційному потоці.

Українська культура виходить у глобальний контекст не як об'єкт уваги, а як повноправний учасник розмови. Скоро запустять англомовну версію видання, щоб показати, що в Україні відбувається щось значуще. БЖ доводить, що не змінюватися в часи змін — це помилка, і за пів року з новою командою аудиторія не просто збереглася, а виросла вдвічі.