Сучасна наука спростовує поширений міф про те, що більший мозок автоматично означає вищий інтелект. Дослідження показують, що за останні тисячі років середній об'єм людського мозку міг зменшитися приблизно на 10%, що становить близько 150 мілілітрів. Водночас немає жодних доказів того, що через це люди стали менш розумними, навпаки, наш спосіб мислення кардинально змінився.

Аналіз тисяч стародавніх черепів з різних континентів свідчить, що від початку голоцену, який розпочався близько 11 700 років тому, об'єм мозку поступово скорочувався. Однак не всі антропологи погоджуються з цим висновком, вказуючи на недостатність даних та різницю між популяціями. Незалежно від точних цифр, головний факт залишається незмінним: розмір мозку не дорівнює інтелекту, про що свідчать приклади геніїв, таких як Альберт Ейнштейн.

Вчені висувають кілька гіпотез щодо причин цього явища. Перехід до землеробства та життя у громадах зробив менш важливими фізичну силу та мисливські походи, тому організму стало вигідніше витрачати менше енергії на підтримку великого мозку. Також вплив міг мати тепліший клімат після льодовикового періоду, який сприяв зменшенню розмірів тіла для кращого віддавання тепла.

Одне з найцікавіших пояснень пов'язане з колективним інтелектом. Людство поступово перенесло частину розумового навантаження на суспільство, покладаючись на знання інших людей, книги та сучасні технології. Ми навчилися мислити разом, де один спеціаліст лікує, інший будує, а третій програмує, що дозволило економити енергію без втрати розумових здібностей.

За останні 100–150 років у деяких країнах спостерігається зворотна тенденція — збільшення об'єму мозку, ймовірно, завдяки покращенню харчування та медицини. Проте головний висновок науки залишається незмінним: ми не стали дурнішими, ми стали іншими. Жертвуючи частиною «сирої обчислювальної потужності», людство отримало здатність до складної співпраці та використання технологій як продовження власного мислення.