Пенсіонери в Україні отримують на руки рішення судів про виплату належних їм коштів, але фактично гроші так і не надходять. Ключова проблема полягає в тому, що органи виконавчої влади та Пенсійний фонд ігнорують ці рішення, посилаючись на нестачу бюджетних коштів та постанови Кабінету Міністрів, які фактично дозволяють відкладати виплати на невизначений термін.

Ситуація погіршується тим, що уряд обмежує видатки на соціальні програми заради оборони, але це не звільняє державу від обов'язку виконувати судові рішення. Навіть якщо суд визнає протиправними постанови Кабміну, які встановлюють понижуючі коефіцієнти, реальна виплата заборгованості все одно не відбувається через відсутність фінансування. Такий підхід суперечить стандартам Європейського суду з прав людини, де відсутність коштів не є поважною причиною для невиконання зобов'язань держави.

Новий законопроєкт про цифровізацію виконавчого провадження, ухвалений Верховною Радою у квітні 2026 року, не вирішить цієї проблеми. Він прискорить лише технічні процедури відкриття справ, але не змінить механізм виплат, який залежить від наявності державного фінансування. Тим часом штрафи за невиконання рішень, накладені на Пенсійний фонд, сягають сотень мільйонів гривень, що лише збільшує навантаження на бюджет.

Юристи наголошують, що бездіяльність посадових осіб Пенсійного фонду та Кабінету Міністрів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення. Дії, що завдають істотної шкоди правам громадян, можуть підпадати під статті 367 (невиконання обов'язків), 364 (зловживання владою) та 382 (умисне невиконання судового рішення) Кримінального кодексу України.

Оскільки такі дії завдають прямих матеріальних збитків державі, їх також можна розглядати як розтрату бюджетних коштів за статтею 191 КК України. Держава має право вимагати відшкодування збитків з винних посадових осіб, якщо буде доведено їхній склад правопорушення. Відсутність коштів не може бути виправданням для порушення конституційних прав на пенсійне забезпечення.

Пенсіонерам та правозахисникам варто звертатися до Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України з заявами про вчинення кримінальних правопорушень. Тільки кримінальна відповідальність посадовців може змусити державу виконувати свої зобов'язання перед громадянами, а не відкладати їх на десятиліття.