В українському сегменті інтернету поширюється неприємний тренд, коли учні публікують у мережах образливі фото та відео зі своїми вчителями. Ця проблема набуває все більшого розголосу, проте офіційні скарги на такі дії залишаються набагато рідшими за очікування експертів.

Освітня омбудсменка Надія Лещик у розмові з медіа зазначила, що з минулого року до її Служби надійшло лише два офіційних звернення щодо булінгу педагогів. Такий низький рівень активності викликає занепокоєння, адже кожен випадок може мати серйозні наслідки для репутації та психологічного стану вчителя.

Основними причинами, через які педагоги неохоче подають скарги, є системний тиск з боку керівництва шкіл та небажання вступати у конфлікти. Багато учителів бояться отримати звинувачення у непрофесіоналізмі або втратити роботу, тому обирають шлях мовчання. У деяких випадках вчителі звертаються безпосередньо до поліції, обходячи адміністрацію закладу, або ж директори самостійно ініціюють розслідування для захисту своїх працівників.

Важливо розуміти, що чинне законодавство в Україні переважно орієнтоване на захист прав дітей, тоді як процедура притягнення до відповідальності за булінг є надзвичайно тривалою. Вона включає поліцейське розслідування, складання протоколу та судовий розгляд, що часто змушує жертв відступати від боротьби за справедливість.

Національна поліція України чітко класифікує створення та поширення принизливого контенту про вчителів як кібербулінг. За такі дії передбачено як адміністративні штрафи, так і кримінальну відповідальність. Якщо правопорушником є неповнолітня особа, відповідальність за її дії несуть батьки, що робить ситуацію ще більш серйозною для родин учнів.

Для ефективного захисту поліція рекомендує вчителям та батькам дотримуватися чіткого алгоритму дій. Спочатку необхідно зафіксувати всі докази порушення: зробити скріншоти, зберегти посилання на публікації. Далі слід надіслати скаргу адміністрації соціальної мережі та повідомити про інцидент поліцію за номерами 102 або 112.

Батькам також варто провести роз'яснювальну роботу з дітьми щодо поняття «цифрового сліду», перевірити налаштування приватності їхніх профілів та наголосити на можливості звернення за допомогою у разі виникнення мережевих атак. Тільки комплексний підхід допоможе створити безпечне середовище для педагогів у цифровому просторі.