Доля хрущовок в Україні: що чекає на старі будинки та їхніх мешканців

В Україні розпочалося обговорення масштабної реконструкції хрущовок, які вже втратили значну частину експлуатаційних характеристик. Законопроєкт №6458 про комплексне оновлення застарілого житлового фонду вже ухвалили у першому читанні, проте його реалізація стикається з низкою критичних питань щодо прав власників та технічних деталей.

Сьогодні в країні налічується від 25 до 30 тисяч будинків, що потребують капітального ремонту або знесення. Експерти наголошують, що рішення про долю кожного будинку має базуватися на незалежному технічному обстеженні та енергоаудиті, а не лише на віці споруди. Знесення має залишатися крайнім заходом, коли модернізація технічно неможлива.

Ключовою умовою успішної реновації є одночасна заміна зовнішніх комунікацій: теплотрас, водогонів та каналізації. Без оновлення інфраструктури навіть нові або відремонтовані будинки швидко знову стануть проблемними. Експерти попереджають, що ігнорування цього аспекту може призвести до масштабних аварій у майбутньому.

Мешканців турбує питання переселення та компенсацій. Експерти вимагають чітких гарантій: надання тимчасового житла, компенсації оренди або отримання нової квартири ще до початку демонтажу. Формула компенсації має враховувати не лише площу, а й локацію, інфраструктуру та ринкову вартість житла, щоб уникнути втрати якості життя власниками.

Остаточне рішення про реконструкцію має прийматися за системою взаємних обмежень, де враховуються інтереси міста, інвесторів та мешканців. Для запуску процесу достатньо підтримки 75% співвласників, але при цьому мають бути передбачені механізми захисту прав меншості та антикорупційні запобіжники.

На думку фахівців, масштабна реновація в умовах війни почнеться з пілотних проєктів у будинках з критичною зношеністю. Головним викликом залишається побудова довіри до правил гри, адже без чіткого законодавчого механізму та гарантій для людей процес може залишитися лише точковими спробами.