Держава виділяє мільярди гривень на підтримку аграріїв, але тисячі фахівців дорадчих служб, які щодня працюють у полях, залишаються осторонь процесу прийняття рішень. Нове дослідження Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ) зафіксувало глибокий розрив між реальними потребами виробників та офіційною політикою міністерства.

Ситуація нагадує два світи, що існують в одній галузі. Більшість представників громадських організацій вважають себе експертами, здатними розробляти галузеві стратегії, тоді як лише кожен п'ятий державний посадовець готовий визнати за ними таке право. Для фермера це не просто статистика, а реальна проблема, адже саме дорадники першими реагували на ракетні удари та допомагали переорієнтувати логістику.

Формальні механізми участі громадськості існують, але фактично не працюють. Понад половина опитаних чиновників визнали, що громадські ради або не займаються аграрними питаннями, або функціонують лише для звітів. Рекомендації дорадчих служб часто навіть не реєструються офіційно, що робить їх вплив на державні програми нульовим.

Міністр аграрної політики Віталій Коваль презентував у травні 2025 року систему AKIS — Національну систему аграрних знань та інновацій, яка має об'єднати науковців, фермерів і дорадників. Однак без реального залучення дорадчих служб до механізму ухвалення рішень ця ініціатива ризикує залишитися лише гарною презентацією без практичного результату.

Війна стала суворим тестом на спроможність, де громадські організації взяли на себе функції підтримки ветеранів-аграріїв та забезпечення продовольчої безпеки, оскільки держава не встигала реагувати швидко. З поверненням до мирного режиму ці ж організації знову опинилися в ролі прохачів, а не партнерів, що загрожує втратою цінних напрацювань для повоєнного відновлення.

Держбюджет 2025 року передбачив понад 6 млрд гривень на підтримку агросектору, але якість їх використання залежить від відповідності реальним потребам. Без системного залучення дорадників частина коштів йде на відірвані від життя рішення. Впровадження цифрових платформ для обліку пропозицій та реформа громадських рад є не побажанням, а необхідною умовою ефективного використання бюджету.