Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук назвав новий державний документ про безпеку в школах типовим управлінським витвором, який повністю відірваний від реальності. Експерт стверджує, що законопроєкт не створює системи захисту, а лише імітує її через зайві бюрократичні процедури.

Головна проблема, за словами Лікарчука, полягає у тому, що автори документа прирівняли захищеність дитини до наявності турнікета та підпису в журналі. При цьому повністю проігноровано розвиток культури безпеки, відсутні чіткі сценарії ризиків та поведінкові алгоритми для вчителів, батьків та самих школярів.

Освітній експерт підкреслив, що найслабше місце в документі — це сама дитина. У нових правилах вона майже не є суб'єктом безпеки, а розглядається лише як об'єкт пропуску та нагляду. Немає інструкцій, як навчити дітей розпізнавати небезпеку, повідомляти про неї та діяти без паніки.

На практиці це означає, що роль охоронця виконуватиме черговий педагог або прибиральниця, які не мають ні повноважень, ні засобів для виявлення заборонених предметів. При цьому покарання для порушників у документі не передбачене, що фактично перекладає всю відповідальність на працівників закладу освіти.

Міністерство освіти та науки раніше затвердило нові правила доступу до шкіл, згідно з якими керівництво та вчителі можуть входити безперешкодно, а батьки — за встановленими правилами. Заборонено вхід людям у стані сп'яніння, з небезпечними предметами та тваринами, окрім собак-поводирів. Кожна школа зобов'язана розробити власні умови доступу відповідно до наказу № 243.