Голова Органу співрегулювання закликала Нацраду до мораторію на штрафи для медіа

Голова Органу спільного регулювання у сфері онлайн-медіа Оксана Романюк закликала Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (Нацраду) вжити заходів для зупинки тиску на медіаринок. Вона зазначила, що поточна практика регулятора щодо реєстрації YouTube-каналів та інших платформ як нелінійних медіасервісів створює правову невизначеність та загрожує існуванню багатьох видань.

Ситуація загострилася після того, як Нацрада зареєструвала 11 каналів «Української правди» як окремі аудіовізуальні медіа. Хоча редакція діяла в умовах тиску, експертка наголошує, що це не є прецедентом для всієї галузі. Рішення було прийнято в умовах правової невизначеності без публічних консультацій та перехідного періоду, що суперечить європейським стандартам.

Критичною залишається відсутність затверджених критеріїв для кваліфікації онлайн-медіа. Без чітких законодавчих норм розмежування між «онлайн-медіа» та «нелінійними аудіовізуальними сервісами» є юридично нікчемним. Відповідно, будь-які штрафи за відсутність реєстрації мають низькі шанси на успіх у суді, але вже зараз створюють бар'єри для розвитку медіа, особливо в регіонах.

Романюк також вказала на суперечливість дій регулятора, який одночасно бере участь у робочих групах з імплементації європейського закону про медіасервіси (EMFA), але паралельно вимагає від регіональних ЗМІ реєструвати кожну соцмережу як окреме медіа. Такий підхід перетворює легальну діяльність на бюрократичну процедуру з високими витратами та ризиками.

Експертка закликала Нацраду ухвалити мораторій на перевірки та штрафи до моменту погодження нових критеріїв з ринком або закріплення лібералізації на законодавчому рівні. Регулювання має відбуватися разом із професійним середовищем, а не замість нього, щоб не гальмувати розвиток медіа в умовах війни.

Вона наголосила, що активні медіа є ознакою відмінності України від сусідніх авторитарних режимів. Зміни в регулюванні мають бути передбачуваними та прозорими навіть під час воєнного стану, щоб не руйнувати інституції, які працюють на інформаційну безпеку країни.