Вчені з Корнелльського університету та Массачусетського технологічного інституту (MIT) зробили сенсаційне відкриття, яке раніше здавалося можливим лише у науковій фантастиці. Дослідники довели, що за допомогою законів квантової фізики можна надсилати повідомлення в минуле, використовуючи явище квантової заплутаності. Хоча це не дозволить людям фізично повернутися в епоху динозаврів, технологія відкриває шлях до інформаційних подорожей у часі.

Концепція роботи вчених надихалася сценою з фільму Крістофера Нолана «Інтерстеллар», де герой надсилає дані доньці через гравітаційні коливання годинника. Доктор Кайюань Цзі з Корнелльського університету пояснює, що реальна фізика працює схожим чином завдяки замкненим часоподібним кривим (CTC). Ці структури, передбачені загальною теорією відносності, дозволяють об'єкту рухатися в майбутнє і повертатися в минуле до початкової точки.

На відміну від макроскопічних об'єктів, для яких потрібна нескінченна енергія, замкнені часоподібні криві можуть формуватися природним шляхом на мікроскопічному рівні. Альберт Ейнштейн називав квантову заплутаність «моторошною дією на відстані», але тепер вчені припускають, що цей ефект дозволяє одній частинці передавати інформацію іншій назад у часі, створюючи замкнену причинно-наслідкову петлю.

Парадоксально, але передача даних у минуле може бути навіть чіткішою, ніж звичайний зв'язок. Професор Сет Ллойд з MIT зазначає, що завдяки пам'яті про майбутнє, колишні події можна ідеально закодувати. Це означає, що людина, яка надсилає повідомлення, може враховувати, як його розшифрують у минулому, щоб максимізувати ефективність передачі.

Дослідження, опубліковане в журналі Physical Review Letters, описує цей механізм детально. Хоча фізичну машину часу ще не створено, вчені впевнені, що ідею можна реалізувати в експерименті на квантовому рівні. Це дозволить дослідити передачу даних через зашумлені канали та значно покращити реальні методи комунікації в майбутньому.