26 квітня минуло 40 років від дня трагедії на Чорнобильській АЕС, але пам'ять про тих, хто першими кинувся на допомогу, залишається живою. Серед ліквідаторів, чиї долі назавжди змінила ця катастрофа, є і наш земляк – маневичанин Віктор Ковердюк, який у юному віці став на захист людей у зоні відчуження.

Вперше до зони відчуження 20-річний хлопець поїхав у серпні 1986 року, лише через три місяці після вибуху. Тоді він замінив свого двоюрідного брата, який мав вирушати, але чекав на народження дитини. Віктор працював водієм самоскида ЗІЛ-130 у Шляхово-будівельному управлінні № 51, перевозячи матеріали для будівництва критично важливих доріг до Прип'яті.

Базувався він у Іванкові, який тоді став справжніми «воротами» до зони. Саме звідси тисячі людей щодня вирушали на небезпечні роботи. Ковердюк прокладав шляхи не лише в населених пунктах, а й у відкритій місцевості, возячи щебінь та асфальт. Ці дороги були життєво необхідними для доставки техніки та матеріалів до зруйнованого реактора та для запобігання поширенню радіоактивного пилу.

Засоби захисту в ті часи були мінімальними: видавали лише маски, а пропуски клеїли на лобове скло автомобіля. Радіацію вимірювали постійно при заїзді та виїзді, техніку мили водою, але тоді про ризики думали менше, ніж про виконання обов'язку. Віктор Тимофійович згадує, що навіть їздив до їдальні на саму станцію, де розгорталися масштабні роботи.

Уродженець села Лишнівка, Віктор Ковердюк присвятив дорожній справі все життя, працюючи на ЗІЛі та КамАЗі, а згодом у Маневицькій дорожньо-експлуатаційній дільниці. На пенсію він вийшов у 50 років, але ще довго продовжував працювати. Лише два роки тому він остаточно відпочиває, хоча цьогоріч відзначив своє 60-річчя.

Разом із дружиною Любою він збудував дім у Маневичах, виростив дітей і нині тішиться трьома онуками. Хоча іноді думає повернутися в зону, щоб подивитися, як змінилося все за ці роки, він охоче долучається до заходів районної організації «Спілка Чорнобиль». Його історія – це приклад того, як звичайні люди стали на захист інших, не до кінця усвідомлюючи всі ризики.