Окремо важливо підкреслити конфіденційність. Особисті історії дітей не повинні ставати публічними без нагальної потреби, адже це завтра може викликати сором або відчуття втрати контролю над власною історією. Ми не завжди можемо змінити обставини, в яких зростає дитина, але точно можемо обирати слова, якими про неї говоримо.

Головне — говорити з повагою, без жалю і без ярликів, бачити в дитині не її минуле, а її потенціал.