Радіофізика довгий час вважалася унікальним радянським винаходом, який ніби існував лише в межах СРСР. Поки західний світ розвивав загальну електроінженерію, в Союзі створювали потужні окремі факультети, що породило міф про винятковість цієї дисципліни. Насправді ж різниця полягала не в предметі вивчення, а в стратегічних цілях та статусі науки в умовах холодної війни.

Після Другої світової війни влада СРСР поставила перед наукою завдання обійти Захід у гонці озброєнь. Це вимагало розробки досконалих радарів, систем наведення ракет та засобів космічного зв'язку. Саме військове замовлення зробило радіофізику головним пріоритетом, перетворивши її на фундаментальний тил оборонної промисловості. Радіофізик мав розуміти саму природу коливань, щоб створювати прилади, яких ще не існувало, на відміну від інженерів-зв'язківців, які працювали з готовими пристроями.

У 1940-50-х роках у Харкові, Києві, Нижньому Новгороді та інших наукових центрах почали масово відкривати окремі радіофізичні факультети. Радянська система вважала, що підготовка фахівців широкого профілю на звичайних фізичних факультетах надто повільна. Тому процеси вивчали глибоко і відокремлено, що дозволило створити автономну галузь, яка поєднувала вищу математику, фундаментальну фізику та передову інженерію.

Радянська школа радіофізики подарувала світу низку фундаментальних досягнень. Серед них – створення мазерів і лазерів, за що Микола Басов та Олександр Прохоров у 1964 році отримали Нобелівську премію. Також розвинена радіоастрономія дозволила "побачити" об'єкти, невидимі для звичайних телескопів, а технології дистанційного зондування дали змогу радарам бачити крізь хмари та ґрунт. Статистичні методи виділення сигналу з шумів стали основою сучасного цифрового зв'язку.

У світі спеціальний термін "радіофізика" використовують значно рідше, оскільки дослідження в цій сфері ведуться на стику прикладної фізики, електричної та комп'ютерної інженерії. Американські та європейські вчені не бачили потреби створювати окрему галузь під такою назвою, натомість використовуючи термін Radio Science. Однак фундаментальні знання, які колись викладали на радянських факультетах, сьогодні живлять індустрію телекомунікацій, медицину та космічні технології по всьому світу.