Парад Перемоги у Москві цього року перетворився на яскраву демонстрацію міжнародної ізоляції Росії. На відміну від минулих років, коли Кремль демонстрував єдність з глобальними лідерами, у 2026 році на Червоній площі зібралися лише сім гостей, що символізує глибоку кризу впливу Путіна на світовій арені.

Серед запрошених відсутні ключові партнери, такі як Сі Цзіньпін або Токаєв. Замість них на параді з'явилися лідери квазі-держав, такі як Бадра Гунба з Абхазії та Алан Гаглоєв з Південної Осетії, а також прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який став єдиним європейським лідером у списку. Цей склад гостей різко контрастує з 2025 роком, коли Москва могла похвалитися широкою підтримкою.

Однією з найбільш дивних фігур стала делегація з Малайзії на чолі з королем Султаном Ібрагімом Іскандаром. Його присутність викликає питання через наявність у його колекції автомобіля, подарованого Адольфом Гітлером, що виглядає іронічно на фоні параду, присвяченого перемозі над нацизмом. Також серед гостей є президент Лаосу Тонглун Сісуліт, який отримав освіту в СРСР і називає поїздку до Москви поверненням до старих друзів.

Важливою деталлю стало те, що вперше з 2008 року на параді не буде військової техніки. Це рішення Кремля, який оголосив одностороннє "перемир'я" та пригрозив масованими ударами, виглядає як спроба приховати реальну слабкість армії. Водночас у третині регіональних столиць Росії паради взагалі скасовано, а в 37 регіонах вони пройшли без техніки.

Інтернет у Москві було вимкнено на час заходу, а Кремль провів масштабну кампанію погроз, щоб забезпечити видимість підтримки. Проте реальність залишається незмінною: парад без техніки перед королем з нацистським автомобілем та президентом найбіднішої комуністичної країни Південно-Східної Азії є символом занепаду імперських амбіцій Росії.