Мінімальна зарплата в Україні перестала бути соціальним орієнтиром і зараз не відповідає реальним витратам громадян, що призводить до масової міграції робочої сили. Про це на Соцфорумі заявила голова Всеукраїнської профспілки виробничників, підприємців та трудових мігрантів Наталія Землянська, наголосивши на необхідності перегляду підходів до формування цього показника.

За словами експерта, існуюча система розрахунку не враховує воєнні ризики та інфляційні процеси. У перерахунку на євро українська мінімальна зарплата є найнижчою серед країн, з якими її порівнюють, навіть поступаючись показникам Молдови, де цей рівень приблизно вдвічі вищий. Така ситуація робить країну менш привабливою для працевлаштування.

Фото до матеріалу: Профспілки закликають переглянути мінімальну зарплату: ризик втрати робочої сили

Ключова проблема полягає не лише у низькому розмірі виплат, а й у зміненні ролі мінімальної зарплати як такої. Вона мала б слугувати оплатою за просту некваліфіковану працю, але фактично стала універсальним нижнім порогом для всіх категорій працівників, включаючи висококваліфікованих фахівців.

Яскравим прикладом системної проблеми стала ситуація в медицині. Медсестра з вищою категорією та понад двадцятирічним стажем може отримувати близько 9 тисяч гривень, що фактично дорівнює мінімальній зарплаті. Це свідчить про глибоке знецінення кваліфікації та хронічне недофінансування галузі.

Учасники дискусії зазначили, що без прозорої формули, яка б враховувала реальні потреби населення та воєнний стан, країна продовжуватиме втрачати робочу силу. Відновлення соціальної справедливості в оплаті праці є критично важливим для утримання населення в Україні.