Калуський район, Івано-Франківська область
Спогади прикарпатського ліквідатора: 43 доби в зоні ЧАЕС та ціна людського життя
Ярослав Василюк з Калуського району розповідає про свою роботу на Чорнобильській АЕС у 1986 році, коли він керував батальйоном з 250 ліквідаторів та отримав значну дозу опромінення.
Ярослав Василюк із села Новиця Калуського району у липні-серпні 1986 року очолював підрозділ з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Тоді 33-річному офіцеру довелося керувати роботою 250 цивільних ліквідаторів з Івано-Франківської області, які працювали в найнебезпечніших умовах.
Він провів у 30-кілометровій зоні 43 доби, організовуючи роботу пожежної техніки біля третього й четвертого енергоблоків. Батальйон Ярослава не лише гасив пожежі, а й проводив дезактивацію приміщень та забезпечував роботу бетононасосів, які доставляли матеріали для будівництва саркофага. Харчування в наметовому містечку було відмінним, але ризик для життя залишався критично високим.
Медичні обстеження після повернення виявили, що з організму Василюка вилітало 65 радіоактивних частинок за хвилину, тоді як норма становила лише 15. Через три місяці почали боліти суглоби, і ця проблема залишається актуальною й донині. Ліквідатори свідомо стежили за дозами опромінення, і тих, хто набирав критичну норму, не пускали на станцію, щоб врятувати їхнє життя.
Особливу увагу Ярослав Василюк приділяє порівнянню методів лікування пожежників у Києві та Москві. Лікарі в столиці України розробили ефективну систему виведення радіонуклідів, що дозволило вижити більшості перших гасителів пожеж. Натомість лікування в московських госпіталях, за словами свідка, не дало результатів, і ті, кого відправили туди, фактично загинули.
Головною помилкою радянського керівництва ліквідатор вважає надмірне залучення людей до роботи в зоні зараження. За його словами, можна було обійтися набагато меншою кількістю спецпідрозділів, якби організація була ефективнішою. Замість цього туди гнали сотні тисяч солдатів і цивільних, нехтуючи безпекою.
Попри всі труднощі, зусилля ліквідаторів, які вручну скидали графіт із даху третього блоку, врятували світ від глобальної катастрофи. Якби не вдалося закрити атомний блок, радіоактивні речовини рознесло б по всій планеті. Сьогодні спогади Ярослава Василюка нагадують про ціну, яку заплатили люди за безпеку майбутніх поколінь.
Читайте також
- Ліквідатор ЧАЕС Андрій Мізько: ми думали рятуємо Чернігівщину, а насправді — Європу
- Чорнобильська катастрофа 40 років тому: свідчення ліквідатора Герша Фраєрмана
- 40 років тому закарпатський пілот Петро Бухало рятував світ від наслідків аварії на ЧАЕС
- 26 квітня — день пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи
- Спогади ліквідаторів Чорнобиля зі Стеблівщини: «Держава взяла наше здоров'я у кредит»
Новини цього розділу
Дрогобицькій гімназії №14 присвоєно ім'я єпископа Юліана Вороновського
Польща змінює правила отримання громадянства: збільшення термінів та нові тести
ЗСУ відбили понад 50 російських атак на Покровському напрямку
Україна відбила найважчу атаку РФ з понад 1500 дронів
Теремланд випробує кодифікований НРК «Гном» з дронами-носителями
Leleka виступить у другому півфіналі Євробачення-2026: де дивитися та як голосувати
Студенти презентували новітні фінансові дослідження на конференції у ЗУНУ
Незадекларована робота: чіткий алгоритм дій для захисту прав
Уряд спростив правила реєстрації дитини для сімей полонених та зниклих безвісти
Уряд виділив 5,67 млрд грн на житло для ветеранів
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.