Предмети, які сьогодні є доступними кожному, в часи СРСР слугували справжнім маркером соціального статусу. Через тотальний дефіцит навіть звичайний посуд чи якісний одяг перетворювалися на предмети мрії, за якими люди стояли в чергах місяцями, а то й роками. За омріяні речі доводилося сильно переплачувати, купуючи їх у перекупників за ціною, що в кілька разів перевищувала офіційну та нерідко сягала кількох місячних зарплат.

Справжній західний денім, зокрема Levi's чи Wrangler, був символом свободи та приналежності до світової моди. На чорному ринку за пару таких джинсів віддавали 200-250 рублів при середній зарплаті в 120-150 рублів. Джинси берегли роками, а якщо вони протиралися, їх латали так, щоб це було непомітно. Культовий статус також мала біла білизна Triumph з Німеччини, яка кардинально відрізнялася від радянської продукції за якістю та естетикою.

Фото до матеріалу: Справжній престиж СРСР: за якими товарами чергували місяцями

Технічний прогрес у вигляді відеомагнітофонів Sony чи Panasonic був вершиною розкоші, доступною лише одиницям. Наприкінці 80-х за японський "відик" могли просити від 2000 до 5000 рублів – суму, за яку можна було придбати новий автомобіль. Володіння такою технікою автоматично робило квартиру власника закритим кіноклубом для обраних друзів, а японські годинники Seiko чи Casio ставали сімейними реліквіями.

Центральним елементом інтер'єру "багатої" радянської вітальні були югославські меблеві стінки, за якими стояли в чергах роками. Добротні дерев'яні фасади та скляні вітрини ставали гордістю господарів на десятиліття, а під скло ставили богемський кришталь, який діставали лише на великі свята. Китайські ручки з золотим пером та французькі парфуми також були статусними аксесуарами для інтелігенції та чиновників.

Особливе місце посідали вінілові платівки західних гуртів The Beatles чи Pink Floyd, які були на вагу золота, оскільки офіційна фірма "Мелодія" випускала обмежену кількість ліцензійних альбомів. Платівки привозили моряки та дипломати, а потім вони потрапляли до перекупників, де за запечатаний альбом могли просити від 30 до 100 рублів. Американські сигарети Marlboro чи Camel також були не просто тютюном, а справжнім аксесуаром "красивого життя" та універсальним подарунком.