Антиретровірусна терапія не лише зберегла мільйони життів, а й суттєво змінила еволюційний шлях людства, зменшивши вплив ВІЛ на нашу генетику. Нове дослідження, опубліковане у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences, підтверджує, що сучасне лікування сповільнило природний добір генів, які відповідають за стійкість до вірусу.

До широкого впровадження препаратів люди з так званими захисними варіантами генів, наприклад HLA-B, мали значні переваги: вони довше жили та повільніше прогресували до СНІДу. Носії ж вразливих генетичних маркерів частіше швидко погіршували стан здоров'я та передавали інфекцію наступним поколінням.

Фото до матеріалу: Терапія проти ВІЛ уповільнила природний добір, але врятувала мільйони життів

Вчені проаналізували дані з регіону Квазулу-Наталь у Південно-Африканській Республіці, де поширеність ВІЛ залишається однією з найвищих у світі. Порівняння періодів до 2005 року та після 2015 року показало, що ризик передачі вірусу від матері до дитини впав з 7,5% до всього 0,4% завдяки ефективному лікуванню.

Без антиретровірусної терапії частка людей із захисними генами могла б зрости майже вдвічі до 2035 року, але завдяки медикаментам цей процес значно уповільнився. Вірус тепер втрачає свою роль сильного фактора природного добору, дозволяючи індивідам жити довго незалежно від їхньої генетичної схильності до хвороби.

Попри глобальний успіх медицини, дослідники застерігають, що ВІЛ може залишатися чинником еволюційного добору там, де доступ до лікування обмежений або починається запізно. Це нагадує про важливість своєчасної діагностики та доступності медичної допомоги для всіх популяцій.

Сучасні досягнення в медицині демонструють, як наука може не лише лікувати хвороби, а й впливати на довгострокові процеси розвитку людства. У США вже схвалили першу генну терапію для лікування вродженої глухоти, що свідчить про швидкий темп розвитку біотехнологій.