Україна, Одеська область, Усть-Дунайськ
Власник Усть-Дунайського порту про конфлікти, «Краншип» та майбутнє Дунаю
Валерій Віхренко, новий власник Усть-Дунайського порту, розповів про реальні причини співпраці з оператором «Краншип», спростував звинувачення в загрозі нацбезпеці та пояснив, чому інвестував у порт попри ризики.
Валерій Віхренко, власник ТОВ «Еліксир Україна» та нового власника Усть-Дунайського порту, вперше публічно прокоментував гучні звинувачення у співпраці з «проросійськими структурами» та розповів про реальні причини використання послуг оператора «Краншип». Підприємець стверджує, що це була тимчасова міра для забезпечення роботи порту, а не угода з загрозою національній безпеці.
Після приватизації порту у 2023 році, за яку Віхренко заплатив майже 250 мільйонів гривень, між новим власником та колишнім оператором «Зерновий термінал Кілія» («ЗТК») спалахнув гострий конфлікт. Останні звинувачують нову владу у незаконному захопленні майна, тоді як Віхренко стверджує, що «ЗТК» незаконно зайняв частину території без документів. Суди тривають, а опоненти намагаються блокувати роботу порту через судові позови та тиск на депутатах.
Щодо звинувачень у зв'язках з бізнесменом Андрієм Івановим, власник порту називає це політичним ярликом. Він наголошує, що співпраця з «Краншип» була необхідною, оскільки реєстрація нового власного оператора зайняла час, а вантажі треба було обробляти. «Краншип» працює в порту з 2017 року, і за цей час жодних загроз нацбезпеці не виникло, зазначає Віхренко.
Інвестиція у порт стала стратегічним рішенням для забезпечення імпорту мінеральних добрив, який «Еліксир Україна» здійснює щороку в обсязі близько 150 тисяч тонн. Через війну та закриття Одеси, Дунай став ключовим маршрутом, а власний порт дозволив створити резервні потужності для зберігання генеральних вантажів, що критично важливо для стабільності постачань.
Валерій Віхренко також розповів про плани щодо розвитку активів. Він викуповує окремі об'єкти, наприклад елеватор «Струмок», але відмовився від повного входження в акціонерний капітал «Краншип», оскільки ті активи, які не потрібні для його бізнесу, продаються. Він вважає, що після війни Дунай знову стане важливим зерновим напрямком, але наразі порт залишається стратегічним ресурсом для імпорту добрив.
За словами інвестора, конфлікт у порту триватиме, доки опоненти не зрозуміють, що їхні дії безпідставні. Він впевнений, що після завершення війни Усть-Дунайський порт стане ключовим вузлом для логістики, а його інвестиції окупляться за 5-6 років, незважаючи на поточні труднощі та високу конкуренцію з боку великих портів Одеси.
Читайте також
- Катерина Морозова з ЕВА: як відновити порти та захистити бізнес під час війни
- Росія змінила акцент атак на порти та залізницю: вплив на економіку України
- Металургійний експорт України: чи зможуть дунайські порти замінити морські?
- Бюрократія замість інвестицій: як Констанца гальмує розвиток порту
- Інфляція в Україні прискорила до 8,6%: логістичні витрати продовжують зростати
Новини цього розділу
Офіційний курс валют на 15 травня: гривня зміцнилася до долара та євро
Бразилія може втратити доступ до європейського ринку м'яса через проблеми з антибіотиками
Іран зняв морську блокаду для китайських танкерів у Ормузькій протоці
Ціни на українську кукурудзу зростають на експортному ринку
На Криворіжжі запрацював онлайн-пункт Офісу податкових консультантів
Економіст пояснив обвал будівництва в Росії на 16% через відсутність довіри до майбутнього
Дефіцит у 4,5 трлн рублів: економіст Жаліло розкрив кризу в Росії
Молдова відкрила ринок для українських равликів та м'яса птиці
Програма «Досвід має значення»: як українцям 50+ повернутися до роботи
Сільпо намагається купити збиткові мережі Євротек: АМКУ розгляне угоду
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.