Науковці з університету Хасануддін у Індонезії опублікували важливі дані щодо впливу урядової програми розширення посівних площ (PAT) на виробництво рису. Згідно з результатами моделювання, у 2025 році ця ініціатива може забезпечити близько 30% приросту загального виробництва, що становить приблизно 1,62 млн тонн.

Рис залишається базовим продуктом харчування для більшості індонезійців, проте питання продовольчої безпеки загострилося через скорочення площ під цю культуру. У 2020–2024 роках виробництво знижувалося попри зростання попиту, оскільки родючі землі поступово переводили під житлову забудову та промислові зони.

У відповідь уряд запустив програму PAT, яка передбачає розширення збиральних площ та оптимізацію земель через покращення системи зрошення та підтримку на рівні господарств. Ефективність цих заходів оцінила дослідницька група, результати якої опубліковано в журналі AGRIVITA Journal of Agricultural Science 1 лютого 2026 року.

Дослідники використали підхід структурованої векторної авторегресії (SVAR) та проаналізували щомісячні дані за 32 роки — з січня 1993 до березня 2025 року. За оцінками, загальне виробництво рису в країні у 2025 році сягне 58,43 млн тонн, що майже на 10% більше, ніж у попередньому році.

Окрім програми PAT, частину приросту забезпечують наявні рисові поля (33% внеску), а також субсидії на добрива та цінові заходи. Дослідники наголошують, що подальше зростання залежить від безперервності політики, захисту земель та впровадження нових технологій.

Ці результати мають важливе значення для агровиробників та учасників ринку, демонструючи, які інструменти державної політики дають найбільший ефект. Подальші дослідження допоможуть просувати Ціль сталого розвитку ООН «Нуль голоду» та забезпечити стабільність на світовому ринку зернових.