У вересні 1912 року Радомишль став свідком справжнього культурного тріумфу: вистава «Наталка Полтавка» у театрі «Експрес» зібрала повну залу і отримала захоплені відгуки місцевої преси. Ця подія стала яскравим прикладом того, як театр міг об'єднувати людей і підтримувати українську ідентичність навіть у складних умовах царського режиму.

Головна рецензія на виставу з'явилася в газеті «Радомыслянинъ» 9 вересня 1912 року. Критики відзначили «легкість та свободу дій» акторки пані Терновець у ролі Наталки, хоча й зазначили деякі недоліки у виконанні ролі Петра. Попри це, загальна атмосфера була святковою: глядачі довго аплодували стоячи, а актори отримали багато квітів. Вистава пройшла настільки успішно, що місто, за словами очевидців, ще не бачило подібного захвату.

Театр «Експрес», заснований Василем Подковинським, був не просто місцем для перегляду вистав, а цілим культурним комплексом. Після спектаклів у літньому саду «Ельдорадо» проходили танці до третьої години ночі під музику місцевого оркестру. Відвідувачі могли насолоджуватися вечерями, кавою та чаєм, а каси працювали у дві зміни, що свідчило про величезний попит на культурні заходи.

Важливою особливістю вистави було те, що актори говорили українською мовою, навіть без акценту, що було рідкістю для того часу. Спектакль мав благодійну мету: зібрані кошти пішли на розвиток місцевої бібліотеки та допомогу в'язницям. Звіт показує, що дохід склав понад 120 рублів, які були спрямовані на соціальні потреби громади.

Василь Подковинський, який також об'єднав театр з кінематографом, зробив все, щоб мистецтво було доступним для всіх верств населення, від заможних городян до робітничих сімей. Його ініціативи сприяли розвитку самодіяльної трупи та створенню студії для молодих акторів, що дозволило зберегти театральні традиції міста на десятиліття вперед.

Сьогодні, коли в Радомишлі немає діючого театру чи кінотеатру, історія «Експресу» нагадує про важливість збереження культурної спадщини. Подвиг Подковинського та його сучасників є прикладом того, як любов до мистецтва може змінювати життя громади і залишати слід в історії на століття.