Північна Корея залишається однією з найізольованіших країн світу, проте її транспортна система має унікальні особливості, що відрізняють її від інших держав. Жителі Пхеньяна та інших міст країни здебільшого користуються громадським транспортом, тоді як власні автомобілі залишаються рідкістю та ознакою розкоші.

Основними видами пересування в столиці є тролейбуси, трамваї та метро. Це пов'язано з тим, що нафта, яка імпортується в країну, переважно виділяється для потреб армії. У місті експлуатуються як транспортні засоби місцевого виробництва, так і імпортні, які раніше закуповувалися в Європі та Китаї.

Унікальною рисою північнокорейських доріг є відсутність світлофорів. Рух транспорту регулюють спеціальні регулювальниці, чий робочий день починається о шостій ранку і завершується після десяти вечора. Такий підхід дозволяє ефективно керувати потоками машин навіть без автоматизованих систем.

Приватні автомобілі в Пхеньяні зустрічаються рідко, а їхні номерні знаки мають чітку кольорову класифікацію. Сині знаки належать дипломатичним авто, чорні — військовим, білі — приватним власникам, а жовті — звичайним автомобілям. Це дозволяє миттєво ідентифікувати статус транспортного засобу.

Метрополітен КНДР будувався не лише як транспортна артерія, а й як система укриттів під час авіаційних та ядерних ударів. Довгий час більшість станцій були закриті для пасажирів, але зараз вони функціонують. На кожній станції встановлені статуї та портрети лідерів країни, а в вагонах поїздів висять зображення Кім Ір Сена та Кім Чен Іра.