Тридцять шість років тому, 21 січня 1990 року, мільйони українців із різних куточків країни взялися за руки, щоб показати світові свою єдність. Ця масова акція, відома як «Живий ланцюг» або «Українська хвиля», простягнулася на понад 700 кілометрів і стала однією з найбільших у світовій історії. Організаторами виступив Народний рух України, який очолював письменник Іван Драч, а ідею підтримали численні дисиденти та колишні політв'язні.

Ініціатива була натхненна подіями в Балтійських республіках, де у серпні 1989 року пройшов «Балтійський шлях». Українська акція була присвячена 71-річчю Злуки, хоча дата обрано 21 січня, оскільки саме в неділю було зручніше для масового виходу людей. Підготовку розпочали ще восени 1989 року, а напередодні акції організували автобуси для перевезення учасників.

Офіційна радянська пропаганда намагалася зменшити масштаб подій, стверджуючи, що ланцюг простягнувся лише між Львовом і Києвом. Насправді ж він мав дві гілки: одна вела до Івано-Франківська, інша — на Закарпаття. Участь Івано-Франківська була особливо важливою, адже місто було столицею Західної Української Народної Республіки у 1919 році. За різними оцінками, у ланцюгу взяли участь від 450 тисяч до трьох мільйонів людей.

Щільність натовпу була нерівномірною: у центрах Києва та Львова люди стояли в кілька рядів, тоді як на трасах між містами іноді виникали прогалини. Організатори швидко реагували на такі ситуації, відправляючи автобуси з активістами до потрібних місць. Особливо людно було у великих містах, а подекуди ті, хто не міг ввійти в основну лінію, влаштовували символічні «ходи злуки» вздовж шеренги.

Настрій серед учасників був надзвичайно піднесений. Люди спілкувалися, співали та випромінювали оптимізм, адже державні органи та міліція не чинили перешкод. Побачити сотні тисяч людей, які святкували цей день, було справжнім святом для багатьох. Після завершення акції у великих містах провели мітинги-молебні, зокрема на Софійській площі в Києві.

За півтора року до цієї історичної події мрія учасників здійснилася — Україна здобула незалежність. Акція також закріпила традицію утворювати «живі ланцюги» на знак єдності, яку намагаються відновлювати щороку 22 січня, у День Соборності, у різних містах та країнах.