Україна переходить до більш практичного етапу переговорів про вступ до Європейського Союзу, де 2026 рік визначено як ключовий рік для імплементації норм Спільної аграрної політики. Це означає не лише оновлення законодавства, а й запуск реальних механізмів контролю та управління аграрним сектором за європейськими стандартами.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький наголосив, що розділ 12, який стосується безпеки харчових продуктів та ветеринарної політики, є одним із найбільш складних. Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків, а національна програма передбачає досягнення 130 цілей, включаючи гармонізацію законодавства щодо благополуччя тварин та впровадження європейських підходів у захисті рослин.

Особливу увагу приділяють розділу 11 про сільське господарство та розвиток сільських територій. Заступник міністра Денис Башлик зазначив, що головним завданням 2026 року стане запуск Виплатної агенції та впровадження Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS). Це дозволить забезпечити прозоре управління державною підтримкою агросектору та ефективну інтеграцію до політик ЄС.

Для успішної реалізації планів необхідно вирішити низку викликів, зокрема забезпечити значний фінансовий ресурс, розвинути ІТ-інфраструктуру та підготувати кваліфіковані кадри. Загалом у межах цих розділів передбачено імплементацію понад 240 актів права ЄС, що є необхідною умовою для посилення конкурентоспроможності українського агросектору та рибальства.

Ці кроки є логічним продовженням отримання Україною фінальних умов до вступу до Європейського Союзу. Успішна реалізація планів на 2026 рік дозволить не лише виконати вимоги Брюсселя, а й модернізувати національну аграрну систему, зробивши її більш ефективною та безпечною для споживачів.