Вчені з Бірмінгемського університету висунули вражаючу теорію: тривалість життя сучасної людини може бути обмежена еволюційними процесами, що розпочалися ще за часів динозаврів. Дослідники стверджують, що наші предки були змушені пожертвувати довголіттям заради швидкого розмноження, щоб вижити в умовах постійної загрози з боку хижаків.

Мікробіолог Жуан Педро де Магальяйнс розробив концепцію, яку назвав «гіпотезою вузького місця довголіття». Він пояснює, що ранні ссавці, існуючи на нижніх рівнях харчового ланцюга, втрачали гени, відповідальні за довге життя та регенерацію тканин. Цей процес тривав понад 100 мільйонів років, поступово формуючи біологічні механізми, які ми маємо сьогодні.

Наслідки цих давніх змін відчуваються кожним із нас. Згідно з гіпотезою, саме через еволюційний тиск у ссавців, на відміну від багатьох рептилій, обмежені здатності до відновлення організму. Це призводить до підвищеної вразливості до вікових захворювань, включаючи онкологічні, та відсутності певних захисних функцій, які могли б подовжити життя.

Вчений наголошує, що ця теорія залишається гіпотезою і потребує подальшого наукового обговорення. Попри це, вона дає новий погляд на природу старіння, пов'язуючи сучасні біологічні обмеження з подіями мезозойської ери, коли на Землі панували величезні ящіри.