Село Оконськ відіграло вирішальну роль у духовному житті Маневич у перші десятиліття їхнього існування. Саме тут розташована Успенська церква, яка тривалий час була єдиним парафіяльним храмом для православних мешканців селища, визначаючи релігійний ритм життя регіону.

Протягом перших 90 років існування Маневич саме в Оконську хрестили дітей, вінчали молодят і проводжали в останню путь місцевих жителів. Лише з 1909 року залізнична станція «Маневичі» почала згадуватися як окремий населений пункт із постійним православним населенням, що поступово набирало сили.

Перший православний цвинтар у Маневичах з'явився лише на початку 1930-х років і спочатку вважався філією оконської парафії. До цього часу місце поховання місцевих жителів достеменно невідоме, що підкреслює історичну єдність обох поселень. Власну православну парафію у Маневичах зареєстрували лише на початку 1990-х років.

Оконська Успенська церква є однією з найстаріших дерев'яних святинь Волині. Її звели у XVIII столітті, і вона майже повністю зберегла свій первісний вигляд. Унікальність храму полягає в тому, що він стоїть без підмурівку — на дубових вертикальних конструкціях, які й досі виконують несучу функцію.

У ХІХ столітті поруч звели дерев'яну двоярусну дзвіницю із зовнішніми сходами, яка доповнила архітектурний ансамбль. У 1992 році церква отримала статус пам'ятки архітектури, що підтверджує її значення для культурної спадщини України.

Ця історія нагадує про тісний зв'язок між селом і селищем, де Оконськ довгий час був духовним орієнтиром для сусідів. Збереження цієї святині дозволяє сучасним мешканцям відчувати історичну безперервність і повагу до предків.