Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко закликав суспільство переглянути ставлення до судової системи, наголосивши, що реальні цифри довіри значно відрізняються від загальноприйнятого негативного наративу. Згідно з результатами дослідження Центру Разумкова, понад 70% громадян, які вийшли із судових засідань, назвали винесені рішення законними та обґрунтованими. Це свідчить про те, що судова реформа не є проваленою, а вимагає подальшого удосконалення та боротьби за підвищення рівня позитивного сприйняття Феміди.

Попри високі показники задоволеності конкретними рішеннями, загальна довіра до інституції залишається на низькому рівні — лише 30% опитаних висловили підтримку суду. Експерти пояснюють цей парадокс впливом негативного інформаційного середовища: навіть отримавши справедливе рішення, люди часто вважають, що їм просто пощастило, через загальну атмосферу недовіри. Голова Верховного Суду зазначив, що суспільство має усвідомлювати: окремі негативні випадки, такі як корупційна справа колишнього голови ВС Всеволода Князєва, не повинні визначати оцінку всієї системи.

Ключовими напрямками для покращення роботи судочинства Кравченко назвав кадрове наповнення, оскільки апеляційні суди роками не мали суддів, та забезпечення якісного законодавства. Більшість скарг на суддів, які надходять до Вищої ради правосуддя, є недоволеними сторонами, що не погоджуються з рішенням, а не свідченнями корупції. При цьому судді підтверджують, що незалежність судової влади є фундаментом демократії, але механізми притягнення до відповідальності потребують перегляду, щоб не перетворюватися на інструмент тиску.

Одним із найгостріших питань залишається повернення військових судів. Усередині Верховного Суду думки розділилися порівну: половина суддів підтримує створення окремої системи, а інша половина вважає, що загальні суди впораються із цим завданням. Дискусії викликані ризиком створення обвинувального ухилу та складністю організації мережі судів у воєнних умовах, де постійно змінюється дислокація військових частин.

Також голова Верховного Суду торкнувся проблеми затягування судових процесів, яка часто призводить до порушення строків розгляду справ. Основними причинами затримок є нестача кадрів, зловживання процесуальними правами захисту та прокурорів, а також неявка свідків. Для вирішення цієї проблеми необхідні не лише законодавчі зміни, а й підвищення правової культури учасників процесу, щоб правосуддя було своєчасним і безперервним.