Україна
Михайло Драй-Хмара про шовінізм Горького та українську мову
Микола Томенко у новому матеріалі аналізує історичні паралелі між діяльністю російського шовініста Максима Горького та сучасними викликами для української державності. Автор наголошує, що памʼять про минуле є запорукою здатності будувати майбутнє без залежності від зовнішніх сил.
Микола Томенко у новому матеріалі звертає увагу на історичні паралелі між діяльністю російського шовініста Максима Горького та сучасними викликами для української державності. Автор наголошує, що памʼять про минуле є запорукою свідомості та здатності будувати майбутнє без залежності від зовнішніх сил.
У центрі уваги знаходиться історія відмови Максима Горького перекладати свою повість «Мать» українською мовою. Редактор видавництва «Книгоспілка» Олекса Слісаренко запропонував класику соціалістичного реалізму опублікувати українською, проте Горький категорично відмовив, назвавши це «угнетенням великороссів».
Неокласик Михайло Драй-Хмара, який народився в Малих Канівцях, різко заперечує тези російського письменника. Він стверджує, що Горький намагається виправдати свою позицію через вигадані чутки про тиск на російську меншину, тоді як справжньою причиною є бажання зберегти культурну гегемонію.
Драй-Хмара зазначає, що Горький називав українську мову «наречієм», прагнучи перетворити її на «язик» у рамках концепції «всемирного язика». Така думка, за словами поета, свідчить про глибоку ненависть до української культури, яку створив 40-мільйонний народ протягом тисячоліть.
Історичний контекст розкриває ще одну сторінку: під час процесу над вбивцею Симона Петлюри Горький очікувано захищав терориста, демонструючи свою українофобську сутність. Цю позицію раніше вже викривали Володимир Винниченко та Микола Хвильовий, описуючи її як люту націоналістичну ворожнечу.
Натомість українська влада довгі роки залишала імʼя шовініста Горького в назвах центральних площ та вулиць, навіть після того, як він намагався виправдовуватися на зустрічах з українськими письменниками у Харкові. Автор наголошує, що така політика лише заважала людям допомагати один одному.
У завершенні статті Микола Томенко закликає не забувати історію та шанувати власну культуру. Він нагадує, що кров, пролита під час війни, має розбудити свідомість українців, щоб вони спиралися на власні сили, а не на чужі обіцянки.
Читайте також
- Експерти: російську літературу в школах вивчати заборонено, в університетах — лише як спецкурс
- Тризуб як символ волі: поезія Богдана Чулого про історичне значення герба України
- У Римі знайшли рідкісний рукопис «Гімну Кедмона»
- Експерти закликають Україну стати «хижою» державою та відмовитися від комплексу меншовартості
- 3 травня в історії України: пам'ятаємо Миколу Міхновського та Конституцію 3 травня
Новини цього розділу
Майстриня з Решетилівки Олена Коршунова отримала премію імені Панаса Мирного
Решетилівська дитяча школа мистецтв презентує звітний концерт
Завдання на День вишиванки для дітей: як розвивати культурну спадщину
Музика з видом на столицю: стартує сезон симфонічних вечорів на дахах Gulliver та River Mall
Лондон та Париж стали найкращими культурними містами Європи у 2026 році
Руслана і Андрій Данилка: «Зірки зійшлися» перед Євробаченням-2026
Вірші про сім'ю на День сім'ї 2026: найніжніші рядки українською
Василь Стефаник: 155 років від дня народження українському письменнику
Лелека створила саундтрек для українського серіалу «І будуть люди»
Катерина Кравченко презентувала книгу «Ліфт»: історія боротьби та надії
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.