Станом на травень 2026 року ринок оренди державних земельних угідь в Україні демонструє чіткий географічний розподіл цін, де західні та центральні регіони лідирують за вартістю гектара. За даними Державного земельного банку, аграрії готові платити більше за стабільність та якість ґрунту, що формує нову реальність для сільського господарства країни.

Лідером за ціною оренди залишається Львівська область, де середня вартість гектара сягає 50 тисяч гривень на рік. Слідом за нею йдуть Івано-Франківська область з показником 45 тисяч гривень, а також так званий «золотий трикутник» центру — Черкаська, Вінницька та Полтавська області, де ціна тримається на рівні 40 тисяч гривень.

Натомість на Закарпатті та Миколаївській області цифри значно скромніші, коливаючись від 5 до 13 тисяч гривень за гектар. Експерти пояснюють це складним рельєфом місцевості, меншими площами ділянок та близькістю до зони бойових дій, що знижує привабливість цих територій для масового агробізнесу.

Головною особливістю системи залишається прозорість торгів: земля не продається назавжди, а право її користування виставляється на аукціони. Для звичайних культур термін оренди становить 14 років, тоді як для тих, хто планує закладати сади, цей період збільшується до 25 років, що дає аграріям час на окупність інвестицій.

Високі ціни в популярних областях є прямим результатом жорсткої конкуренції, де на один лот у Вінницькій області можуть претендувати понад 20 учасників. Державні масиви часто виграють у приватних паїв саме через свій масштаб, дозволяючи агробізнесу орендувати цілі поля площею від 100 до 400 гектарів замість складної «шахматки» з дрібних ділянок.

Такий підхід створює здоровий тиск на ринок, змушуючи власників приватних паїв оцінювати вартість свого ресурсу реалістичніше. Відкриті торги та прозорість умов оренди стають ключовим фактором, що формує справедливу ціну на землю в умовах сьогодення.