Новий проєкт Трудового кодексу, який опрацьовується у парламенті, позбавив робітників ключових гарантій, що мали підвищити їхні доходи. Експерти попереджають, що обіцяний економічний ефект від реформи не матиме підстав через відсутність критично важливих норм у фінальній версії документа. Прогнози, які базуються на застарілих даних, більше не відповідають реальності, яку закріпив законопроект.

Раніше розрахунки Інституту Тоні Блера стверджували, що збільшення мінімальної зарплати до 50% від середньої забезпечить додаткові 19 млрд грн до бюджету. Такий підхід передбачав чітке співвідношення між «мінімалкою» та середньою зарплатою, що є стандартом у багатьох країнах Європейського Союзу. За такою логікою при середній зарплаті в 28 тисяч гривень мінімальна могла б сягнути 14 тисяч.

Однак у поданій до Ради версії проєкту такий механізм відсутній. Стаття 157 лише посилається на те, що розмір відсотка визначає уряд, але не встановлює жорсткого кордону. Це означає, що мінімальна зарплата може не зростати навіть тоді, коли середня по країні значно підвищується, що залишає низькооплачуваних працівників у вразливому становищі.

Сумнівні прогнози стосуються також боротьби з тіньовою зайнятістю. Очікувалося, що законодавчий тест для розмежування трудових та цивільних відносин дозволить легалізувати понад 300 тисяч робочих місць. Нова редакція проєкту змінила критерії: тепер достатньо лише п'яти із восьми ознак трудових відносин, що ускладнить роботу інспекторам та зменшить ефективність контролю.

Юристи наголошують, що консервування старої моделі регулювання ринку праці робить заявлені фіскальні цілі неможливими для реалізації. Зараз мінімальна зарплата становить лише 30% від середньої, і новий закон не передбачає її автоматичного підвищення. Це може призвести до того, що мільйони громадян не отримають очікуваних соціальних виплат та гарантій.