Верховний Суд чітко окреслив межі процесуальної дисципліни: телефонне повідомлення не є законним способом подання клопотань чи заяв до суду. Це рішення має критичне значення для всіх учасників судових процесів в Україні, адже спроба повідомити про причини неявки лише за телефоном не звільняє від наслідків неявки та може призвести до залишення позову без розгляду.

Справа, що стала підставою для такої позиції, стосувалася спору щодо визнання недійсним рішення загальних зборів садівничого товариства. Позивачі не з'явилися на засідання, попри належне повідомлення, і не надали письмових заяв про відкладення. Їхній представник спробував повідомити секретаря суду про поважні причини неявки телефоном, але Верховний Суд визнав таке повідомлення таким, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Суд наголосив, що обов'язки секретаря судового засідання не передбачають прийняття телефонограм. Навіть якщо таке звернення було зроблено, воно не створює для суду обов'язку реагувати як на належне процесуальне звернення. Відсутність письмового клопотання про відкладення розгляду справи є достатньою підставою для залишення позову без розгляду згідно з Господарським процесуальним кодексом України.

Окрім процесуальних питань, Верховний Суд розглянув і питання відшкодування витрат на правничу допомогу. Суд підтвердив правомірність часткового відшкодування витрат відповідача, навіть якщо в документах були виявлені технічні помилки, які не впливають на дійсність правовідносин. Це підкреслює важливість ретельного оформлення всіх документів, що стосуються фінансових аспектів судових процесів.

Підсумовуючи, Верховний Суд залишив касаційні скарги без задоволення, підтвердивши, що інтереси сторін мають захищатися виключно через належні процесуальні форми. Будь-які спроби обійти вимоги закону, наприклад, через телефонні дзвінки, не мають юридичної сили і можуть стати фатальними для позиції позивача.